Розглянемо, як змінювався дизайн і технічні характеристики автобусів для потреб космонавтики, зокрема у салонах, що включали спеціальні системи для підтримки скафандрів, радіозв'язок, кондиціонування та інші інновації.
Автобуси для космонавтів: Історія ЛАЗів від ЛАЗ-695Б до ЛАЗ-5255
Автобуси для космонавтів: Історія ЛАЗів від ЛАЗ-695Б до ЛАЗ-5255
Розвиток автобусів марки "ЛАЗ", що використовувались для транспортування космонавтів на стартові майданчики. Починаючи з ЛАЗ-695Б, що був оснащений спеціальними кріслами для Юрія Гагаріна та його дублера, до сучасних моделей ЛАЗ-5255 "Карпати".
Розглянемо, як змінювався дизайн і технічні характеристики автобусів для потреб космонавтики, зокрема у салонах, що включали спеціальні системи для підтримки скафандрів, радіозв'язок, кондиціонування та інші інновації.
Розглянемо, як змінювався дизайн і технічні характеристики автобусів для потреб космонавтики, зокрема у салонах, що включали спеціальні системи для підтримки скафандрів, радіозв'язок, кондиціонування та інші інновації.
Re: Автобуси для космонавтів: Історія ЛАЗів від ЛАЗ-695Б до ЛАЗ-5255
Автобуси марки "ЛАЗ" для космонавтів.
ЛАЗ-695Б (1961 – 1968 рр.)
У "гагарінського" автобуса щодо стандартного ЛАЗ-695Б було переплановано салон. Праворуч встановили два високі м'які крісла vis-à-vis зі столиком посередині - для космонавта № 1 та його дублера, який залишався поруч аж до посадки "першого" в ліфт, який піднімав космонавта в кабіну корабля. Інші крісла по лівому борту – для супроводжуючих осіб. У салоні було обладнання для кінозйомки та радіозв'язок, плюс вентилятори, щоб одягненим у скафандри космонавтам не було спекотно. Для підключення електроустаткування скафандрів були спеціальні розетки, на вікнах – штори від сонця та сторонніх очей.
ЛАЗ-695Е (1968 – 1971 рр.)
Коли вітчизняна космонавтика перейшла на тримісні кораблі "Союз", довелося замовити нові автобуси з місцями для шести космонавтів (з дублерами) – на базі актуальної моделі моделі ЛАЗ-695Е. Дивно, але цього разу мав місце мінімум переробок – сидіння замінили на комфортніші крісла з оббивкою з тканини і не більше. Справа в тому, що спочатку в кораблях цієї серії екіпажі стартували без скафандрів, тому підключати до автобуса не було чого.
ЛАЗ-695М (1971-1974 рр.)
У наступному поколінні космічні автобуси замовили одразу у двох примірниках. Нова модель ЛАЗ-695М теж не мала великих відмінностей, зовнішня особливість – далекобійний прожектор на даху, як на міжміській моделі ЛАЗ-695Н. Одна така машина возила основний екіпаж, друга – дублерів.
ЛАЗ-699П (1974 – 2008 рр.)
Наступні ЛАЗи для космонавтів були спеціальною модифікацією із заводським індексом ЛАЗ-699П, створені на базі продовженої туристичної моделі -669Н "Україна". Їхній салон тепер складався з трьох герметичних відсіків. Тоді вітчизняна космонавтика вже перейшла на тривалі багатомісячні польоти, тому вікна отримали подвійне скло, система вентиляції включала кондиціонер із фільтрами – перед тривалою експедицією екіпаж ретельно захищали від земних вірусів та бактерій.
Головним відсіком салону ЛАЗ-699П був центральний, у ньому три крісла для космонавтів та три крісла для лікарів, які стежили за параметрами організмів членів екіпажу. На борту було змонтовано обладнання підключення системи вентиляції скафандрів. Крісла космонавтів були встановлені праворуч і могли обертатися.Кормовий відсік був із дев'ятьма кріслами для супроводжуючих, які не мали права контактувати з пасажирами головного салону. Тут був туалет, бар-холодильник та гардероб. Між двома задніми салонами був тамбур-шлюз, де діяла установка для знищення пилу, який заносили пасажири з вулиці. Цей автобус щедро оснастили додатковим обладнанням: аудіосистема, телеекрани, спеціальне освітлення для покращення якості зйомки в салоні (для тележурналістів).
Доробки у технічному плані включали двигун з екранованою системою запалювання для придушення радіоперешкод та пневматичну підвіску з керуванням рівнем підлоги.
ЛАЗ-5255 (1991 – 2015 рр.)
Новий автобус ЛАЗ-5255 "Карпати" не пішов у велику серію, але для Центру підготовки космонавтів спеціально зробили два екземпляри. Незалежна пневмопідвіска, дизель КамАЗ, великий, повністю стерильний салон для космонавтів, відокремлений від вхідних дверей скляними перегородками - тамбуром. Крісел було лише дванадцять, на місці була система для внутрішньої вентиляції скафандрів, радіозв'язок та потужний кондиціонер. Відрізнити ці львівські машини можна за написами на бортах: "Зоряний" та "Байконур". На першому виїжджав на старт основний екіпаж, на другому другий – дублери.
ЛАЗ-695Б (1961 – 1968 рр.)
У "гагарінського" автобуса щодо стандартного ЛАЗ-695Б було переплановано салон. Праворуч встановили два високі м'які крісла vis-à-vis зі столиком посередині - для космонавта № 1 та його дублера, який залишався поруч аж до посадки "першого" в ліфт, який піднімав космонавта в кабіну корабля. Інші крісла по лівому борту – для супроводжуючих осіб. У салоні було обладнання для кінозйомки та радіозв'язок, плюс вентилятори, щоб одягненим у скафандри космонавтам не було спекотно. Для підключення електроустаткування скафандрів були спеціальні розетки, на вікнах – штори від сонця та сторонніх очей.
ЛАЗ-695Е (1968 – 1971 рр.)
Коли вітчизняна космонавтика перейшла на тримісні кораблі "Союз", довелося замовити нові автобуси з місцями для шести космонавтів (з дублерами) – на базі актуальної моделі моделі ЛАЗ-695Е. Дивно, але цього разу мав місце мінімум переробок – сидіння замінили на комфортніші крісла з оббивкою з тканини і не більше. Справа в тому, що спочатку в кораблях цієї серії екіпажі стартували без скафандрів, тому підключати до автобуса не було чого.
ЛАЗ-695М (1971-1974 рр.)
У наступному поколінні космічні автобуси замовили одразу у двох примірниках. Нова модель ЛАЗ-695М теж не мала великих відмінностей, зовнішня особливість – далекобійний прожектор на даху, як на міжміській моделі ЛАЗ-695Н. Одна така машина возила основний екіпаж, друга – дублерів.
ЛАЗ-699П (1974 – 2008 рр.)
Наступні ЛАЗи для космонавтів були спеціальною модифікацією із заводським індексом ЛАЗ-699П, створені на базі продовженої туристичної моделі -669Н "Україна". Їхній салон тепер складався з трьох герметичних відсіків. Тоді вітчизняна космонавтика вже перейшла на тривалі багатомісячні польоти, тому вікна отримали подвійне скло, система вентиляції включала кондиціонер із фільтрами – перед тривалою експедицією екіпаж ретельно захищали від земних вірусів та бактерій.
Головним відсіком салону ЛАЗ-699П був центральний, у ньому три крісла для космонавтів та три крісла для лікарів, які стежили за параметрами організмів членів екіпажу. На борту було змонтовано обладнання підключення системи вентиляції скафандрів. Крісла космонавтів були встановлені праворуч і могли обертатися.Кормовий відсік був із дев'ятьма кріслами для супроводжуючих, які не мали права контактувати з пасажирами головного салону. Тут був туалет, бар-холодильник та гардероб. Між двома задніми салонами був тамбур-шлюз, де діяла установка для знищення пилу, який заносили пасажири з вулиці. Цей автобус щедро оснастили додатковим обладнанням: аудіосистема, телеекрани, спеціальне освітлення для покращення якості зйомки в салоні (для тележурналістів).
Доробки у технічному плані включали двигун з екранованою системою запалювання для придушення радіоперешкод та пневматичну підвіску з керуванням рівнем підлоги.
ЛАЗ-5255 (1991 – 2015 рр.)
Новий автобус ЛАЗ-5255 "Карпати" не пішов у велику серію, але для Центру підготовки космонавтів спеціально зробили два екземпляри. Незалежна пневмопідвіска, дизель КамАЗ, великий, повністю стерильний салон для космонавтів, відокремлений від вхідних дверей скляними перегородками - тамбуром. Крісел було лише дванадцять, на місці була система для внутрішньої вентиляції скафандрів, радіозв'язок та потужний кондиціонер. Відрізнити ці львівські машини можна за написами на бортах: "Зоряний" та "Байконур". На першому виїжджав на старт основний екіпаж, на другому другий – дублери.